Запевняємо: Хмельниччина значно ширша та цікавіша, ніж може здатися на перший погляд! Багато таємниць ховаються у Дністровському каньйоні, на тихих вуличках старовинних міст-селищ, у рельєфах Подільських скель.

Пропонуємо вам перелік маловідомих цікавинок Хмельниччини: подорожуй із Хмельницького – Мандруй_Україною!

1. Завалля (карстова печера Атлантида)
Трирівнева печера Атлантида — дивовижне місце в селі Завалля Кам’янець-Подільського району. Ця печера, відкрита у 1969 р., й досі залишається найгарнішою на Поділлі.

Потрапивши в печеру, вас однозначно вразить її внутрішній антураж, адже гіпсові кристали на стінах створюють небачені візерунки, що нагадують доісторичні квіти. Печера має окремі зали та галереї, а також химерну фауну – в Атлантиді живуть рідкісні види кажанів.

Час від часу в печері проводять квести та навчально-тренувальні збори з туризму як для дітей, так і для дорослих. Крім того, поціновувачі екстриму можуть замовити індивідуальний підземний тур за попередньою домовленістю.

2. Бакота - село, стерте з мапи світу
Колись Бакота була мальовничим селом Староушицького району, але 1981 року - внаслідок будівництва Новодністровської ГЕС - Бакота опинилася під водою.

Історія цього енергетично потужного місця сягає у глибоку давнину, перша згадка про Бакоту зустрічається в літописі 1240 року.

Ця місцина частково є територією національного природного парку «Подільські товтри». Перше, що спадає на думку на кам’янистому березі Дністра, – як тут красиво і моторошно!

Моторошно, тому що на дні глибокого Дністра поховані 30 маленьких сіл, від яких не лишилося ані сліду.

Та хіба не так народжуються легенди? Оповита таємницями, Бакота не перестане приваблювати туристів своєю природою та красою. До речі, на бакотських берегах є ще одна дивовижа – найстаріші печерні монастирі Поділля! Вони заглиблені в товщу гір на 7-9 метрів. Бракне слів, щоб описати цей неординарний сховок святості.

Отже, Бакота не залишить вас без яскравих емоцій та дозволить пізнавально провести час. До речі, староушицька громада активно сприяє туризму, там навіть з’явився перший в області Green Point – пункт відпочинку для велотуристів!

3. Прадавній Сатанів
Село Сатанів розташоване в Городоцькому районі на межі Хмельницької та Тернопільської областей.

Найкращий період подорожі до Сатанова – кінець весни. Саме в цей період природа постає в усій красі: ошатні ліси на Подільських Товтрах виглядають неперевершено!

Вас, напевне, цікавить, чому населений пункт отримав таку дивакувату назву? Одні розповідають про походження слова «Сатанів» від римського «Sat an non», інші кажуть, що значення слова варто шукати в західних мовах. Теорій є багатенько, тому краще почути їх з уст місцевих дослідників.

Сьогодні Сатанів цікавий своїми водоспадами, зонами відпочинку, чистою місцевістю та відомою в Україні мінеральною водою «Збручанська».

Крім стандартних розваг, у Сатанові можна пройти інтерактивні квести та вирушити у цікавий велотур!

4. Фахверкове містечко резиденції Сангушків-Потоцьких в Антонінах
На Красилівщині, на березі річки Ікопоть розташувалось невеличке селище Антоніни. В його серці захований гарний парк та декілька шикарних споруд XVIII-XIX ст.. Парк був закладений у 1760 році на території фахверкового містечка резиденції Сангушків-Потоцьких і вважався одним із найкращих на Волині. На території парку росли дерева та кущі, екзотичні для цієї місцевості. Крім того, Юзеф Микола Потоцький обожнював яскраві квіти, тому скрізь були доглянуті алеї з неймовірно гарними суцвіттями.

В наш час на території панського містечка збереглося понад двадцять екзотичних порід дерев, авангардний гараж, панський дім та шпихлір.

Тут також залишився польський цвинтар, що має давнішу історію, ніж Личаківський!

5. Водоспади Дунаєвеччини
Південний схід Хмельниччини часто називають джерельним краєм, і не дарма — саме тут розташована розгалужена водоспадна сітка Дунаєвеччини.

На умовній території джерельного краю дзюрчать близько десятка водоспадів та цілющих джерел. Найвідомішими з них вважаються вісімнадцятиметровий Малієвецький водоспад (с.Маліївці), який штучно створив місцевий пан у XVII ст., та водоспад Бурбун (с. Лисець). Назва останнього походить від слів «бубонить», «буркотить».

Також слід згадати святе джерело і водоспад біля с. Сокілець. Розповідають, що йому вже перевалило за 500 років!

6. Зіньків - край делікатесів та пригод
Колись давно Зіньків був знаним містечком, відомим своїми майстрами гончарської справи. А ще саме в Зінькові виготовляють відомий подільській делікатес – чорну зіньківську ковбасу!

Попри гастрономічно-керамічні принади, Зіньків цікавий прекрасною церквою святого Михаїла Архангела. У 1769 р. храм було збудовано за кошт парафіян. Ані за революції, ані за війни церква майже не постраждала. У 2007-2012 роках у храмі відбувалися серйозні реставраційні роботи, тому сьогодні церква виглядає дуже гарно!

Крім Михайлівської церкви, в Зінькові зберігся панський садибний будинок у стилі стриманого модерну. Отже, є на що подивитися!

7. Садиба «Самчики»
У с. Самчики, що знаходиться неподалік від Старокостянтинова, є унікальний архітектурно-парковий ансамбль заможного полковника XVIII ст. Петра Чечеля.

Більшість подолян знають це місце завдяки чудовій садибі, якій приписано титул «подільського Версалю».

Так це чи ні, але наприкінці XVIII ст. Петро Чечель облаштував у Самчиках розкішну резиденцію, з гарним парком, зі східним оформленням кімнат у стилі ампір. Колись садибу оточував кам’яний мур, а перед входом у «Версаль» і досі збереглися 200-літні пажі, веселий та сумний леви. Перший – зустрічає гостей, запрошуючи на гостину в дивовижний будинок зі східними орнаментами. Інший – проводжає гостей із сумним поглядом, наче більше ніколи не зустрінеться з ними.

8. Самчиківський розпис
Між іншим, Самчики славляться легендарною самчиківкою, або, як її називають,– самчиківським розписом.

Це декоративно-ужиткове мистецтво виглядає просто та дуже гарно! Яскраві стилізовані квіти виростають то на тарілках і горщиках, то на печах, стінах і парканах місцевих жителів, та навіть на автобусній зупинці села. І якщо дуже кортітиме – народні майстри із задоволенням проведуть майстер-клас гостям, адже в Самчиках єдина загальноосвітня школа, в якій обов’язковим предметом є розпис!

9. Хмельницький цікавий: унікальні скульптури Миколи Мазура
Хмельницький – місто не дуже велике, проте недооцінене. Мандруючи містом, важко не зауважити індивідуальний естетичний стиль, притаманний скульптурам Хмельницького. Між іншим, за ним також криється захоплива історія! Наприклад, сквер ім. Т. Шевченка має цілий майданчик химерних персонажів із казок. Всі вони виготовлені з найрізноманітнішого брухту, якому дав друге життя відомий художник-монументаліст, скульптор, живописець-станковіст, почесний громадянин міста Хмельницького Микола Мазур.

Барвисті композиції викликають подив, навіть захоплення від того, як труби, колеса, пружини, поршні, підшипники, баки, резервуари, зношені автодвигуни отримують нове життя.

Композиції Миколи Мазура розкидані по Хмельницькому, наче перлинки. Ви знайдете їх у парку ім. Чекмана, сквері ім. Франка, на зупинці «Сілістра», в кінотеатрі ім. Шевченка… І всі вони − наче велетенські іграшки з минулого.

Найвищою композицією з серії таких робіт є «Космос», що знаходиться в парку ім. М. Чекмана. Це 25-метровий «Космічний корабель», піднятий на шестиметрову висоту, і велетенський «Космонавт» заввишки 5 метрів. Об'єкти виконані з металу методом зварювання. Яскрава об'ємно-просторова композиція заворожує своєю неординарністю, не залишаючи байдужими ані дітей, ані дорослих!

10. Хмельницький музей-студія фотомистецтва
Це перший музей фотомистецтва в Незалежній Україні. Хмельницький музей-студія фотомистецтва розташований у триповерховій модерній споруді XX ст., що колись була елітним готелем «Континенталь». Крім експозиції зі старовинною фототехнікою, музей має постійні виставки «Проскурівська фотографія кінця ХІХ - поч. XX ст.» та «Старе-нове місто». У фоє музею на відвідувачів дивляться сотні пар очей зі старовинних фото, зацікавлено спостерігаючи за гостями.

До речі, в музеї-фотостудії можна не лише роздивитися фототехніку минулого, а й зробити собі сувенірну світлину на пам’ять. А ще в музеї є сучасні виставкові зали, де відбуваються презентації та виставки кращих зразків сучасного фотомистецтва України.